Кращий клімат на периферії Нижньої Сілезії завдяки вартовим. Варто діяти заради кращого транспорту та адаптації

Товариство Бендерівське реалізує проєкт «Кліматичний вартовий периферії». Проєкт отримав фінансову підтримку в межах програми PROTEUS, яку реалізує Transatlantic Foundation, європейський підрозділ The German Marshall Fund of the United States.

Проєкт співфінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди є виключно позицією авторів і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури. ЄС або орган, що надає фінансування, не несе відповідальності за зміст.

Для дослідження кліматичних питань було обрано вісім громад (до 20 тис. мешканців): Єдліна-Здруй, Каменець-Зомбковицький, Карпач, Мальчиці, Мірськ, Шклярська Поремба, Сверадув-Здруй, Валім. Активісти додатково вибрали дев’яту громаду – Льондек-Здруй, яка постраждала від повені. Візит до неї відбувся на початку травня 2025 року.

Одним із елементів широкої проєктної діяльності стало опитування мешканців. Як повідомляють активісти, дані будуть аналізуватися також після завершення проєкту.

Метою проєкту було покращення захисту клімату в периферійних районах Нижньої Сілезії. У 9 місцевих громадах за допомогою анкет, виїздів і аналізу було створено кліматичні рекомендації разом із кампанією на незалежному порталі Гіпермісто.

Вдалося оцінити 9 громад з погляду клімату та створити погоджений із мешканцями план дій, який буде реалізований, зокрема, у Сверадуві-Здруй. Також зросла обізнаність щодо охорони клімату та громадського транспорту.

Що вдалося зробити?

Найстійкішими досягненнями стали позитивно розглянуті звернення, що стали основою для подальших дій самоврядування та уряду, зокрема:

• звернення щодо Сверадува-Здруй та рішень про вплив на довкілля
• звернення про кліматичну стратегію для Каменця-Зомбковицького (громада готує стратегію щодо клімату та велотранспорту)
• звернення про кліматичний план для Шклярської Поремби (громад оголосила про дії)
• звернення про доступ до документів про пам’ятки для вартових (Міністерство культури врахує цю вимогу в новому пам’яткоохоронному законі)
• звернення про зниження ПДВ на громадський транспорт (Мінфін аналізує можливість)
• звернення щодо колективів сільських господинь, зокрема про додавання екологічних цілей (працює Міністерство сільського господарства).

Приклад успіху: Сверадув-Здруй

Ми провели вартові дії у Сверадуві-Здруй – невеликому курортному містечку в Ізерських горах, яке стикається з проблемами смогу та надмірної забудови.

Діячі двічі побували з візитом у містечку, відвідали курорт, зону канатної дороги, вокзал. Співпрацювали з місцевою організацією Flins.

«На жаль, останніми роками місто швидко розбудовується. Просторове планування не відповідає реаліям – дозволяє, наприклад, будувати великі апарткомплекси біля вузьких доріг. Це викликає просторовий хаос і погіршує якість життя», – каже Бартос Кійовський зі Flins.

Було проведено аналіз документів і даних, опитування мешканців, візит і розмови з експертами. На основі цього було створено рапорт із рекомендаціями та звернення до місцевої влади.

Ми вимагали кліматичної стратегії та плану захисту природи від забудови. План має включати: скорочення викопного пального, розвиток ВДЕ, термомодернізацію, велоінфраструктуру, пішохідний рух.

«Розвиток громадського транспорту – ключова соціальна послуга, особливо з огляду на вокзал і плани з’єднання з Шклярською Порембою», – зазначає Єремі Ярош з Товариства Бендерівського.

Важливою є адаптація до вже наявних змін клімату – збільшення водозатримання, захист інфраструктури, біорізноманіття, зеленої та блакитної інфраструктури.

Мерія у Сверадуві відповіла позитивно: громада розробляє Програму охорони довкілля, яка врахує вказані у зверненні теми, включно з обмеженням урбанізаційного тиску.

Приклад успіху: Рішення про вплив на довкілля

Разом з Асоціацією сучасної правової освіти ми проаналізували польські екологічні закони. Розробили звернення про зміну законодавства – зокрема, петицію до Сенату щодо рішень про вплив на довкілля.

Зараз такі рішення видаляються з публічного реєстру через 14 днів. Доступ до них – лише за запитом.

«Це зайва праця чиновників – опублікувати, видалити, потім надати за запитом. Простіше й дешевше – залишити доступ відкритим постійно», – пояснює Єремі Ярош.

Активісти наголошували: прозорість – основа громадського контролю. Була й сумнівність чинних норм з погляду права ЄС.

Сенат розглянув петицію 11 березня 2025 року. Представниця уряду висловила підтримку:

«Міністерство повністю поділяє позицію в петиції», – сказала Анна Ронікер, заступниця гендиректора Охорони довкілля. Планується електронізація процесу та національна онлайн-платформа.

Хто долучився до вартових дій?

Під час реалізації проєкту ми співпрацювали з багатьма іншими неурядовими організаціями, зокрема з:

• Асоціацією Сучасної Правової Освіти, яка на наше замовлення підготувала, зокрема, звіти та аналітичні матеріали
• Асоціацією Flins — місцевою організацією зі Сверадува-Здруя, яка посилювала обізнаність про ситуацію в цьому самоврядуванні
• Фундацією Екорозвитку, яка консультувала нас, зокрема, у справах, що стосуються дерев
• Асоціацією Akcja Miasto, яка надсилала частину запитів і обговорювала тематичний обсяг проєкту

До діяльності також були залучені активісти, зокрема еколог і лідер Нижньосілезької Антисмогової Ініціативи Кшиштоф Смольніцький, Павел Помян з Еко-Унії, експертка з питань дерев Сабіна Любачевська, Цезарій Гроховський — голова Вроцлавської Велосипедної Ініціативи, а також Йоанна Щигельська-Жултанська з ініціативи „Батьки за клімат”.

У дебаті взяли участь представники місцевої влади: Йоанна Кліма, голова Ради району Щепін, а також Якуб Янас, депутат міської ради Вроцлава.

Стійкість вартових дій

Нам вдалося зміцнити співпрацю між вищезгаданими неурядовими організаціями, яка триватиме й після завершення проєкту, особливо з огляду на те, що кліматична тематика набуватиме дедалі більшої ваги в публічному дискурсі. Зокрема ми плануємо подальші спільні заявки, виїзди та подання на гранти.

Сталим результатом є зміцнення і подальший розвиток порталу Hipermiasto, який став потужнішим джерелом незалежних, ініціативної інформації про дії на захист демократії та клімату.

Ми плануємо поширити досвід цього проєкту також на інші громади, створюючи аналогічні звіти та ухвали в інших органах місцевого самоврядування. Ми також маємо намір продовжити моніторинг дев’яти громад і інформувати про них на порталі Hipermiasto. Досвід із конкретних місць будемо використовувати у нашій діяльності, зокрема під час дебатів з політиками та посадовцями, а також у соціальних мережах.

Ми й надалі будемо відстоювати розроблені законодавчі пропозиції. Плануємо подавати їх і після завершення проєкту в рамках відповідних процедур законодавчих консультацій, як це робили й раніше. Також звертатимемо увагу на ці пропозиції під час зустрічей з політиками та посадовцями воєводського й загальнодержавного рівня.

Чому діяти на периферії важливо?

Завдяки проєкту ми переконалися, що в місцевих громадах на периферії Нижньої Сілезії можлива відкритість до кліматичних питань, і варто приходити з таким повідомленням, а також надсилати конкретні пропозиції змін. Варто також розширювати діяльність на нові громади, а також адаптувати дії в процесі, щоб реагувати на нові виклики (наприклад, необхідність врахування кліматичного аспекту під час відновлення Лондек-Здруя після повені).

Проведені дії показали, що громадський транспорт має дуже велике значення для клімату, а боротьба з транспортною ізоляцією позитивно вплине на зниження викидів.

Проєкт також демонструє, що правові норми, які регулюють громадську активність, діяльність НУО, подання запитів, скарг, а також питання клімату й громадського транспорту, потребують численних змін. Участь у консультаціях і адвокаційна діяльність дозволяє, однак, просувати ці постулати й добиватися їх урахування в законодавчій роботі уряду.

Важливо підтримувати громадських спостерігачів за допомогою грантових програм, спрямованих на їхню діяльність поза межами великих міст, оскільки в багатьох громадах немає діючих наглядових організацій.

Які ризики були?

Аналіз ризиків наразі виявився точним, зокрема в частині низької ймовірності невиконання запланованих дій. Відсутність співпраці з боку неурядових організацій однозначно не спостерігалася — організації з території Нижньої Сілезії охоче брали участь в аналізі документів кліматичної політики, ділилися власним досвідом і рецензували нові ідеї та бачення.

Щодо дебати про клімат і транспорт — побоювання щодо відсутності відповідей на запити про доступ до публічної інформації не справдилися, на більшість вдалося отримати відповіді. Проте справдилося інше ризико – на три запити наразі не було відповіді. Ми плануємо надсилати нагадування, а в разі подальшої відсутності відповіді — подавати скаргу до органу вищого рівня.

Також не підтвердився ризик неможливості організувати дебату у зручний для учасників час або провести її вживу через пандемію чи інші масові події. Дебата була успішно організована.

Новим, не передбаченим на етапі проєктування ризиком стала повінь у регіоні Нижньої Сілезії, яка змінила обсяг нашої діяльності, наприклад, характер виїзду до громади Валім — замість роботи над кліматичними темами ми спостерігали й описували хід повені. Вона також відклала на близько два тижні промоційні дії, пов’язані з планованою кампанією. Під впливом цієї повені ми також вирішили включити до нашої роботи дев’яту громаду – Лядек-Здруй.