Як покращити транспорт на Нижній Сілезії, дбаючи про клімат і борючись із транспортною ізоляцією? Дискусія
Товариство Бендерівське реалізує проєкт «Кліматичний вартовий периферії». Проєкт отримав фінансову підтримку в межах програми PROTEUS, яку реалізує Transatlantic Foundation, європейський підрозділ The German Marshall Fund of the United States.
Проєкт співфінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди є виключно позицією авторів і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури. ЄС або орган, що надає фінансування, не несе відповідальності за зміст.
Для дослідження кліматичних питань було обрано вісім громад (до 20 тис. мешканців): Єдліна-Здруй, Каменець-Зомбковицький, Карпач, Мальчиці, Мірськ, Шклярська Поремба, Сверадув-Здруй, Валім. Активісти додатково вибрали дев’яту громаду – Льондек-Здруй, яка постраждала від повені. Візит до неї відбувся на початку травня 2025 року.
У дебатах 29 травня 2025 року взяли участь: Мілош Ціхута (Акція Місто, Товариство Бендерівське, Клуб Прихильників Залізниці), Цезарі Гроховський (голова Вроцлавської Велосипедної Ініціативи), Якуб Янас (депутат міської ради Вроцлава), Йоанна Кліма, голова ради району Щепін, Йоанна Щигельська-Жултанська з ініціативи «Батьки за клімат», а зустріч модерував Матеуш Кокошкевич. Окрім запитань від модератора, учасники також ставили запитання одне одному.
Захист клімату та реальність Нижньої Сілезії
Під час дебатів обговорювали, зокрема, відсутність зв’язку між захистом клімату та повсякденним життям.
Матеуш Кокошкевич: – У мене таке враження, що про клімат говорять дуже загально. Десь там є якийсь клімат, якісь звіти, але це не має прямого впливу на наші рішення і дії.
Йоанна Кліма, голова ради району Щепін: У документах справді ця тема з’являється, але практика значно відрізняється. Часто це лише „папір”. Колись розмови про клімат були переважно сферою активістів. Потім президент і депутати Вроцлава підписали документи щодо адаптації до змін клімату, і ми сподівались на реальні дії. Але сьогодні я вважаю, що все, що стосується клімату в місті, – це PR: фестивалі, гасла, нагороди, але за цим не стоїть жодної конкретики.
Йоанна Щигельська-Жултанська з ініціативи «Батьки за клімат»: – Я згодна, це не щось зовнішнє – це безпосередньо стосується нас. Ми ще перебуваємо в „приємному” періоді, коли просто трохи тепліше, але найгірше ще попереду. Пан президент підписав кліматичний контракт і сам сказав, що це елемент промоції міста. Це показує, що немає розуміння, що таке зміни клімату: це не промоція, це планетарна криза. Якщо подивитися на програми кандидатів у президенти, у тому числі на національному рівні, – марно шукати конкретні плани адаптації. Ніхто не говорить про те, що функціонуюча природа й адаптована країна – це безпечніша країна.
Депутат міської ради Якуб Янас: – Немає глибокого розуміння – ні серед приймаючих рішення, ні серед мешканців – наскільки серйозна ситуація. Це знання поверхове, на кшталт „буде тепліше”. Якщо проблема не торкається нас безпосередньо, як, наприклад, затримки трамваїв, то ми про це не думаємо щодня. Тому розмови про клімат часто „приклеюються” до інших тем.
Перспектива Вроцлава, перспектива Нижньої Сілезії
Учасники намагалися поєднати перспективу Вроцлава та регіону Нижньої Сілезії.
– Перенесімося на мить до Нижньої Сілезії. У Вроцлаві ми часто дивимось на регіон трохи зверхньо: бачимо агломерацію, іноді помічаємо регіон, коли їдемо у Карпач чи Щлярську Порембу на відпочинок. Чи вважаєте ви, що існує реальний потенціал на регіональному рівні? Чи можлива співпраця Вроцлава з меншими гмінами у контексті кліматичних змін, які, хоча й глобальні, але водночас і локальні? Чи можемо ми як регіон разом дійсно щось досягти? – запитував модератор.
На думку Якуба Янаса, така діяльність уже є реальністю. – З моєї точки зору, такі дії вже відбуваються. Прикладом можуть бути програми будівництва мережі велосипедних маршрутів чи відновлення залізничних ліній. Усе це має зв’язок з кліматом і транспортною політикою, і ці дії охоплюють всю Нижню Сілезію або значну її частину. Вони також інтегрують нас у регіоні, бо якщо за кільканадцять днів у Карпач знову ходитиме потяг, він буде краще сполучений з Єленею Ґурою, а також з іншими містами та містечками регіону – сказав депутат.
Активіст Мілош Ціхута (Акція Місто, Товариство Бендерівське, Клуб Прихильників Залізниці): – На жаль, у польських органах місцевого самоврядування навіть транспортна політика не стала пріоритетом, не кажучи вже про кліматичну політику в транспорті. У багатьох гмінах досі немає громадського транспорту, і розмови про клімат там звучать абстрактно. Деякі регіони інвестують у транспорт, інші зовсім про це не думають. Основна мета досі – забезпечити транспорт для мешканців, а не трансформувати регіон задля захисту клімату. Звісно, розвиток громадського транспорту – це один з інструментів реалізації кліматичних цілей, але сьогодні це скоріше приємний побічний ефект, ніж пріоритет.
Активіст також наголосив на потребі експериментів із новими формами транспорту. – Насправді громадський транспорт не досягне кожного села. Маємо колонії чи поселення з одним або двома будинками – їх неможливо обслуговувати класичним автобусом за розкладом. Тому потрібні послуги типу телебуса, які замовляються за 24 години наперед. Але щоб це працювало, потрібна спільна державна та самоврядна політика. Сьогодні буває так, що деякі гміни самі організовують транспорт, і це добре, бо видно, що їм не байдуже. Але гміни занадто малі, щоб організовувати громадський транспорт – у них забагато інших обов’язків. Це повинні робити щонайменше повіти, а найкраще працюють міжмуніципальні союзи, як у Дзержоньові чи Олаві.
Самоврядування, яке хоче діяти поза власними межами, стикається з серйозними проблемами. Ціхута: – Адміністративні кордони в Польщі – найгерметичніші у світі, і виїзд за межі власної гміни – вже бюрократична проблема. Гміна Валім була покарана Вищою контрольною палатою за те, що організувала транспортне сполучення за межами своєї гміни, хоча сама повністю його фінансувала. Це абсурд. Нам потрібно системне мислення: транспорт має організовуватися на рівні воєводства. Воєводство встановлює маршрути, а повіти їх реалізують, отримуючи на це відповідні кошти і фінансування для ущільнення мережі згідно з потребами.
За словами Щигельської-Жултанської, все ще бракує брак обізнаності та позитивних наративів про транспорт і клімат.
-– Люди часто не усвідомлюють проблему зміни клімату, бо в медіа домінує дезінформація. До цього додається транспортна ізоляція: щоб дістатися кудись, потрібно мати автомобіль. Це не лише транспортна чи кліматична проблема – це структурна проблема: як говорити людям, що щось в їхніх інтересах, якщо вони не відчувають впливу на дійсність? Нам бракує в Польщі доброї розповіді – і не лише в малих містечках. Навіть у великих містах ми не говоримо про громадський транспорт як про щось дружнє, зручне, необхідне. А ж це має бути базовим підходом. Але без відповідної комунікації, без створення відчуття впливу — нічого не зміниться, – сказала активістка з «Батьків за клімат».
– У менших містечках люди не мають шансів досягти успіху як спільнота. Адже часто саме з успіху починається громадська діяльність. Коли щось вдається, коли люди відчувають, що зробили щось разом, тоді зароджується перша клітинка третього сектору: асоціації, фонди, неформальні групи, – додала Йоанна Кліма.
Велосипедна політика — для клімату й для людей
У дебаті обговорювалася також велосипедна політика, яка тісно пов’язана з кліматичною.
Кокошкевич: – Колись велосипед сприймався як рекреаційний засіб. Тепер це елемент транспорту.
Цезарій Гроховський, голова Вроцлавської велосипедної ініціативи: – У Вроцлаві, попри розвиток інфраструктури, велосипедний рух не зростає, а кількість поїздок зменшилася – що є винятком. По-перше: якість маршрутів – вони не відповідають стандартам, тому їх використовують рідше. По-друге: відсутність цілісності — неможливо зручно проїхати з пункту A в пункт B по суцільній велосипедній трасі. Деякі рішення, як наприклад перебудова зупинок на вулиці Швідницькій, – це крок назад. Громадянська панель підтримала зміни — і нічого не сталося. Це знак того, що тема клімату опустилася на нижчий рівень. Але ж захист клімату і транспорт пов’язані: ми хочемо зменшити викиди, а зростання поїздок автомобілем діє навпаки. Велосипедний рух має зростати.
Гроховський також звернув увагу на поступ у велосипедній політиці регіону – хоча й недостатній.
– Поступ, безперечно, є. Важко, щоб його не було. Але я амбітний – хотів би, щоб наш регіон, який має величезний велосипедний потенціал — туристичний, рекреаційний, транспортний — був найкращим у Польщі. Або хоча б у першій лізі. Наразі, на жаль, ми позаду, щонайменше в порівнянні з двома воєводствами: Малопольським і Західнопоморським. Вони реалізують велосипедну політику принаймні на два рівні вище, – сказав голова WIR.
Проблемою залишається інтеграція велосипедів і залізниці в єдину систему. – У мене залишається відчуття недостатності. Не кажу, що немає поступу, але якщо йдеться про перевезення велосипедів, то ми досі маємо проблему, особливо в гірських районах. Мешканці, наприклад, хочуть поїхати з Вроцлава в гори з велосипедом — і це справді складно. Немає ні зручного маршруту, ні добре організованої системи перевезень, – зазначив велосипедний активіст.
